Набридло все, як кислі щі.
Хочу додому, де дружина.
І де чека мене дитина.
Хочу я матір вже побачить,
Хочу надвечір порибачить.
Хочу почути співи соловя,
Й тобі влонитись, Українонько моя.
Ти почекай мене, матуся,
Я з еміграції вернуся.
І знов. подамся у світи.
Ти не сердись, ріднесенька, прости.
Дощі, Вкраїна, каяття.
Мабуть вже доленька така.
Підписатися на:
Дописати коментарі (Atom)
Немає коментарів:
Дописати коментар